На Чернігівщині трапилася доволі непересічна подія – в двір голови Прилуцької райради Василя Малика серед ночі кинули гранату. На щастя від вибуху ніхто не постраждав. Пошкоджено бруківку, фундамент та паркан.
Ця ситуація безпосередньо пов’язана з політичною діяльністю та позицією Василя Малика як керівника району.
Всім відомо, що на Прилуччині бізнесовими, політичними та злочинними течіями заправляє так зване бандитське угрупування «ОПГ Європа», до складу якого входять відомі на Чернігівщині бізнесмени й водночас депутати із обласних францій «Батьківщини», «Радикальної партії» та «Опозиційного блоку». Ці люди на Прилуччині все контролюють, все вирішують і на все дають добро, або ж навпаки – не дають добро.
Також відомо, що Василь Малик з іншого політичного крила і тому автоматично є незручною фігурою для «бютівсько-ляшківської» коаліції в Прилуках.
А коли хтось при владі надумав виступати проти цього бандитського угрупування, відмовляється грати за їхніми правилами, не погоджується порушувати закон задля вигідних махінацій – тоді ці хлопці вдаються до залякування і погроз. Поліція в даному випадку відкрила провадження за символічною статтею «хуліганство». Про «замах на вбивство», звичайно, не йдеться. Бо, як казав, один із поліцейських босів Чернігівщини, «навіщо провадження, трупів же немає».
Цілком імовірно, що граната – це «попереджувальний» привіт неугодному Василю Малику від бандитського угруповання.
Голова Чернігівської ОДА перетворює область на власну вотчину.
Вже майже півроку на посаді голови Чернігівської облдержадміністрації перебуває Андрій Прокопенко. За цей час можна сміливо давати оцінку роботі губернатора. Але в даному випадку фактично і оцінювати нічого. Економіка, інвестиції, соціальна сфера, освіта, медицина, спорт… Всі ці пріоритетні напрямки чомусь не цікавлять голову ОДА. Замість вирішення проблем області Андрій Прокопенко зайнявся власним піаром, дерибаном комунальної власності і набиванні кишень.
Почнемо з саморекламування. Дивно, але губернатор чомусь соромиться політичної сили «Слуга народу», яка власне і всадила його в губернаторське крісло. Рекламує суто себе!
Андрій Прокопенко купив кілька інформаційних сайтів, біля десятка пабліків у соціальних меражах і створив окремий пропагандистський відділ при ОДА. В «ньюз-румі» при ОДА працюють півтора десятка людей: журналісти, оператори, інженери монтажу – простіше кажучи кишенькове ЗМІ губернатора. При чому платить за все Прокопенко нібито з власних коштів. Ця команда супроводжує і висвітлює кожен крок голови ОДА. Місяць роботи «нюз-руму» обходиться Прокопенко в близько 300 000 гривень. Питання – звідки у голови ОДА, зарплата якого становить близько 40 000 гривень на місяць, такі колосальні гроші? Для розуміння – робота «ньюз-руму» обходиться йому на рік у понад 3 мільйони гривень.
Окрім того, Андрій Прокопенко замовив про себе два фільми, обвішав Чернігівщину власними біл-бордами (кілька десятків) і навіть почав випускати власну газету.
У Андрія Прокопенка задекларовано лише 5 000 доларів (приблизно 120 тисяч гривень).
Цих коштів вистачить тільки на оплату роботи двох тижнів усього медійного персоналу пана Прокопенка.
А хто оплачує підготовку і тираж (понад 200 000 екземплярів) друкованої газети? Хто платить за біл-борди? За чий рахунок знімаються пропагандистські фільми і потім рекламуються в ЗМІ Чернігівщини?
НУ КОЛИ ТУТ ЕКОНОМІКОЮ ЗАЙМАТИСЯ?
Губернатор працює виключно на власний піар, на картинку, для вдалих кадрів та епізодів. Медійна армія Андрія Прокопенка щодня продукує тонни хвалебної інформації про свого шефа. Причому губернатор робить акцент на власній персоні – не рекламує партію «Слуга народу», представником якої він є. Чернігівська ОДА – це тимчасова платформа для Прокопенка, яку він використовує для власної вигоди і підготовки до виборів.
ПИТАННЯ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
Назвіть бодай одну гучну корупційну справу на Чернігівщині, в якій хабарники сіли за грати? Немає. Жодного корупціонера не викрито. Навпаки – Андрій Прокопенко у багатьох моментах почав мовчати і припинив війну з аферистами.
До прикладу, ситуація з КП «Ліки України». Майновий комплекс «Ліки України» купка ділків фактично приватизувала, вкравши в громади.
З самого початку губернатор активно почав займатися цим питанням: скликав на наради силовиків з цього приводу, обіцяв дотиснути і повернути комунальні приміщення у власність громади.
Але зараз повний мовчок.
Причини цьому можуть бути різні. Або ж пана Прокопенка взяли в долю, або просто «переконали» не мусолити це питання.
Більше того, увійшовши у кураж, губернатор за допомогою аналогічних схем почав власний дерибан комунального добра. КП «Готель Придеснянський» і «Чернігівоблагроліс» зараз активно готують до приватизації. За всім цим стоїть голова Чернігівської ОДА. При чому Прокопенко вже наважився навіть оголосити війну політично-бізнесовим кланам, які споконвіку контролювали лісову галузь на Чернігівщині. Андрій Прокопенко «відбиває» ліси у відомої депутатської групи («Батьківщина» та «РПЛ») і «забирає» собі.
Дивно, але коли на Чернігівщину з робочим візитом приїжджав Олексій Гончарук (тоді він ще був прем’єр-міністром України), голова Чернігівської ОДА чомусь влаштував йому екскурсії тільки державними лісгоспами. А от про комунальні ліси, які вже фактично можна назвати приватними угіддями Прокопенка, чомусь «забули».
ЕКОНОМІКА В ПАВУТИННІ…
Першими обіцянками на посаді Андрія Прокопенка були збудувати під Черніговом завод автоконцерну «Volkswagen» і відродити аеропорт у Півцях. Але нещодавно голова ОДА зізнався, що по обох моментах нічого не вийде. Також губернатор публічно зізнався, що не орієнтується в проблемах економіки. Показовим було звернення до нього за допомогою робітників торф’яного заводу (там зараз критична ситуація). Губернатор заявив, що не в темі таких питань і попросив зачекати.
І наостанок – про методи розправи над неугодними. Тих, хто не бажає грати за дивними правилами Прокопенка, є зайвим у структурі чи обіймає вакансію, на яку треба призначити «свою» людину, губернатор прибирає. Для цього вигадав навіть спеціальну ганебну схему. Яскравий приклад – спецоперація по «ліквідації» титулованої спортсменки Ніни Лемеш з посади директора департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації.
Губернатор напряму сказав Ніні Лемеш писати заяву на звільнення. Та категорично відмовилася. Коли губернатор зрозумів, що не вдасться зламати біатлоністку, він… ліквідував цілий департамент, який вона очолювала.
Департамент сім’ї, молоді і спорту ліквідували приєднавши його до відомства, яке не має жодного стосунку до спорту – до департаменту культури, туризму та релігій.
Таким чином Андрій Прокопенко розправився з Ніною Лемеш. Як ця схема вплине не розвиток спорту та чи зможуть люди з культури розвивати спорт? Ці питання губернатора не цікавлять. Головне – прибрати неугодних.
Андрій Прокопенко насправді не займається розвитком області, а готується до виборів восени. І саме через це вся ця медійна активність. Головне зараз – побільше піару і самореклами.
Зіпсована недоверсія Робіна Гуда. Так почали називати в кулуарах Чернігівської облдержадміністрації свого шефа Андрія Прокопенка. А все тому, що він настільки увійшов у кураж володарювання і почав відбирати «добро» у багатих. Але бідним «награбоване» губернатор не віддає, все залишає собі. В чернігівського «Робін Гуда» вже фактично і ліс власний є. Щоправда не Шервудський, а Прокопенківський.
Наприклад, ситуація із комунальним підприємством «Чернігівоблагроліс».
Останні роки на Чернігівщині ліси контролюють кілька бізнесових груп, які затесалися в депутатські фракції «Батьківщина» і «Радикальна партія». Ці ділки вирішували що-як-де-кому пиляти і продавати.
Але Андрій Прокопенко кинув виклик цим політичним елітам і надумав перерозподілити фінансові лісові потоки у свій бік. Голова Чернігівської ОДА має намір перекроїти комунальну лісову галузь таким чином, щоб стати кінцевим вигодоотримувачем.
Формально спостерігаємо процес прихованої приватизації комунальних лісів. От тільки за бортом цього разу можуть опинитися «ляшківці» і «батьківщинівці». Зрозуміло, що вони не хочуть втрачати ласий шматок. Та Андрій Прокопенко попередив, що з ним краще не бодатися, мовляв, огризання матимуть дуже плачевні наслідки. І перші ластівки вже полетіли.
У своєму дусі розправи над неугодними Андрій Прокопенко організував травлю правоохоронними органами одного із чернігівсько-прилуцьких олігархів «радикала» Олега Авер’янова.
На лаву підсудних Олег Авер’янов потрапив через дріб’язкову побутову ситуацію – нібито він вкрав у колишньої дружини автомобіль. Але йому натякнули, якщо будеш і надалі боротися за ліси і встромляти палиці Прокопенку – будуть судові засідання більш серйозні.
Також показовою була ситуація, коли на Чернігівщину з робочим візитом приїжджав тодішній прем’єр Олексій Гончарук. Голова Чернігівської ОДА Прокопенко чомусь влаштував йому екскурсії тільки державними лісгоспами. А от про комунальні «прокопенківські» ліси чомусь «забули».
І це лише один із епізодів багатосерійного серіалу Прокопенка. Чекайте на наступні серії.
З приходом нової влади українське суспільство з
полегшенням зітхнуло. Адже нарешті за штурвал країни вхопилися «прості зелені
хлопці з народу». Чернігівщину також накрило зеленою хвилею, і після тривалих
«факапів» головою облдержадміністрації все ж призначили молодого політолога-філософа
Андрія Прокопенка.
Люди повірили. Люди
почали чекати. У людей з’явилася надія.
Але замість розвитку
економіки і покращення життя, область отримала суцільну брехню і медійний
філіал.
Минуло сто днів. Як
кажуть в кулуарах – «соточка»! Термін, після якого логічно прийнято підбивати
підсумки і давати оцінку роботі губернатора.
Чи стало людям краще жити в області? Чи відчули
люди результат роботи голови ОДА на практиці? Чи вирішена бодай третина їхніх
проблем? Питання здебільшого риторичні…
Спочатку давайте
проаналізуємо основні обіцянки, якими в «зеленій» ейфорії розкидався Андрій
Прокопенко в день свого призначення 1 листопада.
Обіцянка № 1. Жорстка боротьба з корупцією.
Назвіть бодай одну гучну корупційну справу на
Чернігівщині за останні 100 днів, в якій хабарники сіли за грати? Отож… Повний
провал! Жодного корупціонера не викрито! Пусті балачки…
Обіцянка № 2. Накопичення людського капіталу.
Запитайте у десяти випадкових людей на вулиці про
їхні статки. Особливо в селах. Дев’ять з десяти, можливо, і всі десять не
матимуть навіть 1000 накопичених гривень. Люди виживають від зарплати до
зарплати. Також спитайте у пенсіонерів про «накопичений людський капітал»
Прокопенка. Знову пусті балачки…
Обіцянка № 3. Відродження аеропорту в Півцях.
Звичайно, ніякого аеропорту в Чернігові немає і
не буде. Все це «зелений» міф і, ймовірно, ця обіцянка була озвучена для
кількості макаронних галочок, щоб накормити «піпл». Критикувати губернатора за
провал такого амбітного проекту, можливо, і не варто. Але… Ця проблема не
вирішена навіть на 0,00001 %.
Обіцянка № 4. Завод Volkswagen
Про завод автоконцерну Volkswagen на Чернігівщині, який Андрій
Прокопенко обіцяв збудувати, навіть не згадуємо. Замало часу пройшло. Хоча під
час свого звіту на телебаченні Андрій Прокопенко зізнався, що автомобільного заводу
в області не буде, мовляв, залишається надія лише на завод електропроводки для
машин. Але і це не точно.
Можна з таким же
«успіхом» аналізувати й інші обіцянки голови ОДА, які були дані вже після призначення.
Наприклад, чому губернатор перестав боротися за КП «Ліки України»? Чому згас
інтерес до порятунку комунальних лісів? Чому децентралізаційні слова Прокопенка
розходяться із вчинками? Чому, чому, чому?...
Окремо хочеться проаналізувати звіт губернатора на
телебаченні про 100 днів своєї роботи на посаді.
Такого провального ефіру
і звіту ще не було в історії Чернігівщини. Жителі області не скупилися на
коментарі і власну оцінку того, що бачили на екрані.
А все пояснюється тим, що
насправді немає про що звітувати. Жодного свого здобутку Андрій Прокопенко не
назвав.
Журналістка Ірина Мельник
тричі попросила назвати Прокопенка чіткі речі, якими він уже може пишатися як
голова Чернігівської ОДА. Та він не зміг назвати жодної. Натомість вкотре почав
розповідати казки про плани-перспективи-мрії. Складається враження, що
губернатор живе в якомусь окремому віртуальному світі…
Губернатор публічно
зізнався, що не орієнтується в проблемах економіки. За три місяці на посаді він
так і не встиг розібратися з основними проблемними моментами економіки регіону.
Наприклад, глядачів цікавило – що нині з торф’яною галуззю?
«Я не
встиг із цим розібратися! Я не знаю. Я не встиг», - заявив голова ОДА в
прямому ефірі!
Та ясно, що не встиг! І не лише з торф’яною галуззю. Не встиг ні
з чим розібратися!
Натомість за цей час він встиг
купити кілька інформаційних сайтів, обзавівся кількома медійними радниками,
найняв на роботу за власний кошт (або кошти спонсорів) персонального
прес-секретаря, створив у стінах облдержадміністрації неформальний відділ
«ньюзрум» (команда журналістів, операторів та монтажників з 15 чоловік), зняв
про себе два фільми, створив десятки інформаційних пабліків у соціальних
мережах, обвішав Чернігів власними біл-бордами і навіть почав випускати власну
газету.
Звідки тут час на роботу
для людей та на область?!
І головне – звідки на все
це гроші?
Губернатор працює
виключно на власний піар, на картинку, для вдалих кадрів та епізодів. Медійна
армія Андрія Прокопенка щодня продукує тонни хвалебної інформації про свого
шефа.
Андрій Прокопенко і його
підопічні запевняють, що на піар і рекламні ролики не витрачають жодної
бюджетної копійки. Мовляв, за все платить сам Прокопенко. Це суцільна брехня. Проаналізуємо
декларацію голови ОДА.
У Андрія Прокопенка
задекларовано лише 5 000 доларів (приблизно 120 тисяч гривень). Для
розуміння – цих коштів вистачить тільки на оплату роботи двох тижнів усього
медійного персоналу пана Прокопенка.
А хто оплачує підготовку
і тираж (понад 200 000 екземплярів) друкованої газети? Хто платить за
біл-борди? За чий рахунок знімаються пропагандистські фільми і потім
рекламуються в ЗМІ Чернігівщини?
Питання залишаються
відкритими.
Цікаво також було
спостерігати за тим, як Андрій Прокопенко по-дилетантськи двічі спалився під
час свого телевізійного звіту.
Губернатор визнав, що порушив закон, адже видав газету без
вихідних даних і зазначення накладу! По-друге, Андрій Прокопенко заявив, що
рекламу його фільмів на телеканалі
«Дитинець» було сплачено за кошти облдержадміністрації. Тобто, за ваші
кошти – за податки. А як же клятва про те, що на піар «не використано жодної
бюджетної копійки»?
І головне – Андрій
Прокопенко зізнався, що насправді не займається розвитком області, а готується до виборів восени. І саме
через це вся ця медійна активність. Точної відповіді, куди саме буде
балотуватися Андрій Прокопенко, не дав. Головне зараз – побільше піару і
самореклами.
Але можна скільки
завгодно зламаний велосипед називати «Ферарі», він все одно не помчить зі
швидкістю 200 кілометрів за годину. Так і тут. Скільки б хвалебних пісень не
співали, людям потрібен конкретний результат – в економіці, соціальній сфері,
медицині, освіті. Фільмами і «джинсою» в засобах масової інформації людей вже
не нагодуєш. Люди вимагають результату.
Якщо ви жодного разу не були у Чернігові, негайно виправляйте це. Бо це місто легенд! Люди, які приїжджають до Чернігова, назавжди переконуються, що це дивовижне місто, де історія сусідить із сучасністю, а від краси перехоплює подих